Thoughts

2:27PM - Нєхуй було в універі прогулювать бухучьот!

Власне, сабж.
Ну да ладно...

7:11PM - Untitled

Після кухонного п'яного піздьожа наранок виникають болючі питання типу "на хуя було пиздіти те або се?!!"

Короче - всі рагулі. Я нідаволєн. :)

Виявляється, аби провезти кота в потягу, тре брати ветеринарну справку. Завтра подумаю над цим питанням. Якщо ні, то буду везти у сумці або за пазухою, ніїбьот.

3:23AM - Untitled

Розбудив дощ, а потім перестав. Встав, включив комп, ну, думаю, година 6-та ранку, ладно, тим більше відпустка... Аж ні, виявляється, що 03:09. І шо?!!!

Оце б подивитися якогось серіала... Але нема тв. Днями треба купити ТВ-тюнер і підключити кабельне.

5:30PM - Історія про маленький Габітус.

У неділю я стояв отам коло Супутника, пив пиво і грівся на сонечку.
І раптом до мене підходить мужик, мужик такий напідпитку, в роговій оправі, вусатий, підходить, зупиняється і прискіпливо починає на мене дивитися. "Чого Вам?" - питаю. Мужик стоїть, ледве вловимо похитується і, що головне, прискіпливо на мене дивиться, проігнорувавши моє запитання. "Блядь, мужик! Шо нада?!", - вдруге запитався я. 0намасу: стоїть і дивиться на мене якогось хуя. Я демонстративно відвернувся. От тоді мужик і каже:

- Габітус.

Я повернувся до нього. Він продовжує на мене уважно дивитись.

- Шо за габітус? - кажу.

Мужик, витримавши паузу:

- Габітус.

Тут я засміявся. Засміявся під прискіпливим поглядом нетверезого мужика років 50-ти в великій роговій оправі, якому, очевидно, було не до сміху, бо він впірив в мене свої очі і отак і стояв. Минуло секунд 5, і аж потім мужик зробився більш комунікабельним:

- Габітус - це зовнішній вигляд людини, - рече мужик. - У вас он і окуляри дорогі, нєбось гривень 25 коштують...

- Ага, - кажу. - Десь тіпа того.

- А в мене окуляри нікуди не вітні - не бачу номерів машин. Все бачу. А от номерів машин - ні, курва.

Я стою мовчки.

- А можна поцікавитися як Вас звати? - питає мужик.

- Олексій, - відповідаю йому.

- А я працюю інженером-електронщиком...

Я його перебиваю:

- Слухайте, ви вже йобнули сьогодні трошки, ідіть до жінки, неділя на дворі, вона ж таки мо на вас чекає.

- Угу, - каже на те мужик. - Чекає. Я сам живу. Який у мене вигляд? Мені терміново треба до банкомату, але я боюся, що мене не пустять...

- Вигляд у вас просто прекрасний, - кажу. - Пустять, не бійтесь.

І тут я запитав:

- А чим відрізняється транзистор від резистора?

Мужик схватився за голову і здивовано:

- Це Ви в мене, в інженера-електронщіка питаєте? У мене, ІНЖЕНЕРА-ЕЛЕКТРОНЩІКА... Айайайай....

Потім ображено каже:

- Може вип'єм? Чи Ви по пиву?

- Я по пиву.

- Погано. Ну, добре. Я піду вип'ю, а Ви мене тут почекаєте?

:)))))))))))))))))

- Ну, тоді вибачте...

- Та нічого.

Відходить метра на три, обертається і, хитаючи головою:

- Габітус...

4:55PM - Untitled

Вчора знову приходив сусід. Я пив коньяк і слухав Розенбаума, а він прийшов.

Він сказав мені: "У нас дитина після хвороби... Не гнівайтеся."

Отаке.

3:36AM - Уйобки і рагулі. Частина друга.

Блядь, а внатурє: йдеш вулицею і як кайфово думати, що навколо тебе недостойні уроди, уйобки і рагулі!

Життя від того набуває тої яскравості, к-рої не вистачає, коли ти йдеш вулицею і тобі абслютно проєбом недостойні уроди, уйобки і рагулі.

2:31AM - Untitled

Завдяки своїм сосєдям, блядь, я мабуть-таки миную стадію мінімалізму і увєрую в те, що найкраща музика - це абсолютна тиша.

(Дак хуйнани вам, сасєдікі! Ви ще не чули Mal Waldron Trio, да, бляха, ви ще дохуя чого не чули, дарагіє маї. І нєхуй звонить до мене у двері і клянчить єблом іспуганим своїм. Ібо шабат. Ібо всєм на всєх наплєвать. Ібо сіє істіна єсьмь. І ібо человєк чєлавєку волк. І ібо всє - рагулі, крім вас. І ібо жизнь, і ібо когіто і ерго і все так від того сумно...)

7:18PM - Current

Сьогодні у сільпо жінка (не продавчиня):

- Ви маєте картку на знижку?

Я (розгублено ібо охуємши):

- Ні...

- Може дати вам?

10 хв. потому, йдучи додому, я чихнув.

- Будь здоров!, - каже зустрічний мужик.

І от тепер у мене таке запитання:

- А шо, нам і взаправду піздєц?!

(В обох випадках я чемно подякував, ато.)

(Картку на знижку не взяв, а зря... 5 гривень би зекономив, а це - 2 пляшки "Чернігівського" світлого, пачка прилуцького "Козака" і 10 копійок здачі :) )

5:31PM - To be continued or no to be?

Посеред двору знаходиться скелет “Чезети”. З неба невпинно дощ. Життя прекрасне,рипає надворовому протязі хвіртка. Якщо хочеш, можеш скуштувати цепрекрасне життя(вона колись сказала, що життя, котрим живуть у ціймісцині можна годувати безтілеснихчудовиськ, - це вона, курва,начиталася Елюара; я мав таку синьо-золоту книгу),так, ти можеш такожскуштувати цього життя, але без занадтого фанатизму тафілософствувань;і твій акт столичні снобибеззаперечноназиватимуть безпідставним дійством, а ти заперечуєш,що ти король, I'm NOT a King, кажеш ти, але все-таки, попривсі твої алоґізмита алюзії тебе не покажуть по телевізії, і максимум,що ти витягнув із себеякогось публічного (звичайно, приховуючиусередині все особисте), це лише співу караоке однієї чудесної ночі,коли ти нажерся, як порося і хрюкав у мікрофонйестедей, - і розліталисязорі на небі (чи ж не від такого співу?), і ти,користуючись такоюдивною нагодою, замовляв бажання, котрі так і не згадавнаранок.

Йшлося про щось пов'язане зі скотом та людським життям. Ніякого Орвелла (длядекого – Pink Floyd зразка 1977року) - все за тодішнім задумом булоінше. Але від тієї ночі та полохливихзірок на небі, котрі єдині булисвідками ще однієї моєї маленької втечі,залишилося лише слово - “скотобаза”.Обіцяюче слово. Майже роман, а радше - prosaneurastenica.

Сьогодні, мабуть, буду намагатисяписати продовження. Візьмуконьяку, загострю олівець. Єдина видиманаразі проблема - я таки забув(2 роки минуло, ну, шутка лі!) про щохотів писати. Перечитуваннячорновикив, які ЧОМУСЬ збереглися у однієїдоброї людини і люб'язно булимені повернені нідочого не призвело,окрім:
1. Щодруге речення треба рефакторити;
2. Риба. Дощ. Любов? Труп? І лейтмотивом оце дурне (цитата):

"Врешті-решт,необачний перехожий, що опинився якимось чином на вулиці цього невеликого містечка, загине. “Ми вмремо рано вранцідвадцятьдев'ятогосерпня” - була передостання назва повісти. Але це вженадто якось фатально,подумав я. Але, йолкі!, я ж не знав,що рано вранці двадцятьдев'ятого серпня ми не вмремо!"

5:46PM - На балконі вирощена філософія.

Ось, перечитував нещодавно "Марсіанські Хроніки" та "451 за Фаренгейтом" Бредбері.

Я дуже в юнацькі свої роки любив читати Бредбері, але от зараз раптом і страшно виявилося, що хроніки його - це казочка для дошкільного віку, а 451 - це взагалі для мене щось дивне, адже я цілком на боці брандмайстера Бітті...

Звісно, з роками ми стаємо мудрішими. В який бік - не суттєво, але мудрішими. Нігілістично налаштований юнак (адже тільки юності властива щира нікомуненалежність) , здається, потрохи оживає, бореться за своє існування, почасти перемагає, грається інколи з оточуючою віртуальністю, так, саме віртуальністю, бо, власне, нам більше нічого й не потрібно, крім анонімності-демократії, любові, грошей. Тобто крім тих самих хліба й видовищ.

Головна мета життя людини завжди була і буде полягати в тому, аби створити якнайкомфортніші умови для фізичного свого існування. Це безповоротно. Власне, це бажання і є домінантою у стосунках, у відносинах з оточуючою реальністю, котра в свою чергу є проявом суто егоцентричної інтроспекції.

Спорім-ка? :)

5:20PM

Видалив сьогодні два контакта з ICQ. Грустно, бо ніколи свідомо не видаляв з контактліста людей, к-рих знаю. Але, як-то кажуть: спілкування зайшло в глухий кут. Чи як там... Тим більше - був нетверезим. Але це, звісно, аж ніяк не виправдання...

Коротше - нафіг.

Це мій новий (точніше, давностворений прозапас) лж-еккаунт. Попереджую: я буду поводитися досить агресивно, і дуже прошу вас, добродії мої славнії, ставтеся до всього мого, як до гри. З певними правилами, але до гри, к-ра належить до тих, які ніколи не виявлять переможця або переможеного.

Ну, от і перший більш-менш змістовний, але still нецікавий пост :)

Сьогодні ще продовжу.

11:56AM - Хрєновий постер у Флока. Неправильний трохи та кривий.

І якого ото хуя воно мені link робить при додаванні нового запису? Га?

І де, я питаю, стайл-прев'ю подівся в цьому лж, він же ж був раніше.

Я ж ним користувався, коли налаштовував лук анд філ моїх восьми еккаунтів... :)

11:42AM - Test

lalalalala.
Yes, I am.

technorati tags:Current

Blogged with Flock